Контрольні запитання до теми 2.2
- Що являє собою рівноважний споживчий вибір з ординалістських позицій?
- Охарактеризуйте криві байдужості як інструменти мікроекономічного аналізу.
- Що являє собою карта байдужості? Види карт байдужості.
- Гранична норма заміщення благ: сутність та методика визначення.
- Охарактеризуйте бюджетні обмеження і можливості споживача.
- Запишіть та поясніть рівняння бюджетної лінії.
- Яким є вплив зміни доходу споживача на положення бюджетної лінії та на процес споживання.
- Поясніть основні аксіоми ординалістської теорії корисності.
Тестові завдання
Знайдіть правильну відповідь.
1. Положення і нахил кривої байдужості для окремого споживача безпосередньо залежить від:
а) цін на товари;
б) переваг споживача, доходу та цін на товари;
в) уподобань споживача та розміру доходу;
г) тільки від споживчих переваг.
2. Якщо споживач обирає комбінацію, що представлена точкою з координатами на площині, обмеженій бюджетною лінією, то він:
а) максимізує корисність;
б) бажає купити більше товарів, ніж дозволяє бюджет;
в) неповністю використовує свій бюджет;
г) перебуває у стані споживчої рівноваги.
3. Два набори благ, які мають однакову корисність:
а) належать одній кривій байдужості;
б) знаходяться на одній кривій Енгенля;
в) знаходяться на одній лінії бюджетного обмеження;
г) знаходяться на одній кривій попиту.
4. Нахил бюджетної лінії відображає:
а) кількість одного блага, яку споживач згоден поміняти на таку ж кількість іншого блага, щоб залишитися на тому ж рівні добробуту;
б) межі можливого споживання двох благ при певних цінах на них;
в) співвідношення цін двох благ;
г) підвищення граничної норми заміщення одного блага іншим.
5. Щоб максимізувати корисність за обмеженого бюджету, споживач повинен:
а) не купувати товари низької якості;
б) бути впевненим що ціна кожного товару дорівнює граничній корисності грошей;
в) розподіляти доход таким чином, щоб остання грошова одиниця, витрачена на купівлю товару, приносила такий же приріст корисності, як і грошова одиниця, витрачена на купівлю іншого товару;
г) урівноважувати граничні корисності останніх одиниць товарів, що купуються.
