Типи ліній
Відповідно до вимог ГОСТу креслення обводять лініями різноманітних типів і товщини, залежно від їх призначення. Це допомагає чіткіше виявити форму предмета.
В таблиці 1 вміщено вказівки про лінії креслення та їх обведення, якими слід керуватися при виконанні креслень.
Лінії, якими на кресленні зображають видимі обриси предмета, називають лініями видимого контура.
Вони являють собою суцільну лінію товщиною в межах b = 0,6-1,5 мм (фіг. 36, а).
Лінії, які ділять зображення на дві симетричні половини, називають осьовими. На кресленнях вони зображаються штрих- пунктирними лініями (фіг. 36, а). Осьові лінії повинні виходити за контури проекцій приблизно на 3-5 мм.
Товщина ліній, довжина штрихів, штрихових і штрихпунктирних (довгоштриховопунктирних) ліній повинні бути однаковими для всіх зображень кресленика та обиратися в залежності від масштабів, складності об’єктів та формату аркуша. Штрихпунктирні лінії повинні перетинатися й закінчуватися штрихами. При викреслюванні кіл діаметром <12 мм, центрові лінії зображують суцільними, а не штрихпунктирними. Для форматів А4 та А3 найменша товщина лінії становить 0,2...0,3 мм, а найменша відстань між лініями – 0,8 мм.
Під час виконання креслеників використовують лінії, типи яких встановлені стандартами ГОСТ 2.303-68 та ДСТУ ISO 128-24:2005 Кресленики технічні. Загальні принципи оформлення. Частина 24. Лінії на машинобудівних креслениках (ISO 128-24:1999, IDT).
Товщини ліній кресленика приймаються відповідно до товщини суцільної основної лінії, яка позначається літерою S (табл.).
Положення олівця в руці
Олівець треба тримати біля загостреного кінця трьома пальцями: великим, середнім і вказівним з деяким нахилом у бік руху олівця (фіг. 16, а).
При проведенні лінії мізинець, торкаючись рейсшини (або косинця), ковзає по ній, в той час як ліва рука натиском на рейсшину утримує її від зсуву. При цьому олівець, загострений як показано на фігурі 9, а, повертати не слід. Олівець же, загострений як на фігурі 9, б, краще час від часу поволі повертати то в один, то в другий бік, щоб графітовий стержень сточувався рівномірно. З тією ж метою такий олівець треба повертати приблизно на півоберту перед проведенням нової лінії.
Проведення горизонтальних ліній
Горизонтальні лінії треба проводити зліва направо.
При обведені ж горизонтальних ліній олівцем, загостреним як на фігурі 9, б, можна для одержання товстіших, чіткіших і рівніших ліній повторно проводити їх у зворотному напрямі, тобто справа наліво.
Горизонтальні паралельні лінії зручніше проводити з допомогою рейсшини. Якщо рейсшини нема, їх можна проводити з допомогою лінійки і косинця або двох косинців (фіг. 16, б). При цьому особливу увагу слід звертати на те, щоб косинець (у нашому випадку на фігурі 16, б косинець з кутами 30°, 60°, 90°) або лінійка, що використовуються як напрямні, не зсувалися з місця.
Проведення вертикальних ліній. Вертикальні лінії проводять звичайно знизу вгору (фіг. 18, а). Повторно в зворотному напрямі, тобто зверху вниз, можна проводити вертикальні лінії тільки при їх обведені. Паралельні вертикальні лінії найзручніше проводити з допомогою косинця, що переміщується вздовж кромки рейсшини. Якщо рейсшини нема, можна користуватися лінійкою і косинцем або двома косинцями (фіг. 18, б).
Проведення похилих ліній
Похилі лінії треба проводити в тому ж напрямі, що й горизонтальні, тобто зліва направо (фіг. 18, а). Тільки при обведені можна повторно проводити їх в зворотному напрямі, тобто справа наліво. На фігурах 18, б і в показані способи проведення похилих паралельних ліній з допомогою лінійки і косинця і двох косинців. У цих прикладах стрілками 1 показано напрям проведення ліній, а стрілками 2 — напрям переміщення косинців, уздовж кромки яких креслять лінії.
Проведення взаємно перпендикулярних ліній
На фігурі 19, а показано використання рейсшини і косинця для проведення через точку 0 лінії, перпендикулярної до відрізка АВ. Взаємно перпендикулярні лінії в різних положеннях можна проводити з допомогою лінійки і косинця, перекладаючи його після проведення першої лінії (фіг. 19, б і в) або переміщуючи вздовж лінійки (фіг. 19, г і д).
Проведення прямої через 2 точки
Основою виконання більшості побудов є проведення прямої через 2 точки. Точки, через які має бути проведена пряма, відмічають штрихами (точки ) і 2 на фіг. 20, а).
Для проведення прямої ребро лінійки (фіг. 20, б) або косинця підводять до обох точок так, щоб між кожною з них і ребром лишалась незначна і притому однакова відстань.
Упевнившись у правильності положення лінійки і олівця, можна проводити через обидві точки пряму (фіг. 20, в).
