А
Абрис - обрис предмета, нанесений за допомогою ліній.Абсциса - координата точки по осі х в декартовій системі координат, що визначає її положення на площині або у просторі.
Аксонометрія - спосіб зображення предметів на площині, що полягає в паралельному проеціювані на яку-небудь площину предмета разом з обраною системою координат.
Алгоритм - система правил, що визначає дії чи операції, на основі послідовного використання яких відбувається розв'язання поставленого завдання.
Аналіз графічного складу зображення - визначення геометричних побудов, необхідних для побудови контура зображення.
Аналогія - подібність, схожість між предметами за певними ознаками.
Апліката - координата точки по осі z в декартовій системі координат, що визначає її положення в просторі.
Апроксимація - наближена зміна складних об'єктів іншими, більш простими.
Арабські цифри - назва десяти математичних знаків 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, за допомогою яких у десятковій системі числення записуються будь-які числа.
Арка - криволінійне перекриття прорізів у стіні чи прольотів між двома опорами.
Архітектура - мистецтво створення будинків, споруд та інших комплексів, а також художній характер будівлі.
Асиметрія - відсутність або порушення симетрії.
Б
База - основа або опора будь-чого. У кресленні базою називають вихідну поверхню, лінію чи точку, котра визначає положення деталі у механізмі чи при обробці або вимірюванні.Бісектриса - пряма, що проходить через вершину кута і ділить його навпіл.
В
Вал - поширена у машинах і механізмах деталь, що передає обертальні зусилля чи підтримує інші деталі, які обертаються на ньому чи разом з ним.
Ватман - цупкий папір найвищого гатунку для виконання креслень.
Вектор - відрізок прямої, що має певний напрям (направлений відрізок), який вказує стрілка на його кінці.
Величина - узагальнене поняття таких конкретних понять (довжини, площі, об'єму, ваги), які можна виразити додатним відношенням однорідних їм величин, обраних за одиницю вимірювання.
Вигляд - зображення повернутої до спостерігача видимої частини поверхні предмета.
Вигляд головний - зображення предмета на фронтальній площині проекцій, яке дає найбільш повне уявлення про його форму і розміри.
Вигляд додатковий - зображення предмета або його частини, утворене на площині, яка не паралельна основним площинам проекцій.
Вигляд місцевий - зображення окремої, обмеженої частини поверхні предмета.
Вигляд основний - вигляд, утворений на одній з основних площин проекцій (горизонтальній, фронтальній чи профільній).
Видимість на кресленні - прийнята умовність зобрження на кресленні видимих і невидимих контурів предметів. Проявом цієї умовності є зображення видимих контурів суцільною товстою основною лінією, а невидимих - штриховою.
Вимірювання - знаходження значення фізичної величини дослідним шляхом за допомогою призначених для цього вимірювальних засобів.
Вимірювання розміру - знаходження числового значення лінійної або кутової величини за допомогою вимірювального засобу.
Виріб - предмет чи набір предметів, що підлягають виготовленню на підприємстві.
Відрізок - частина прямої, обмежена з обох боків (позначають великими буквами, поставленими біля його кінців, наприклад, АВ).
Вісь обертання - нерухома пряма лінія, навколо якої обертається твірна поверхня обертання.
Вісь проекцій - лінія перетину двох взаємно перпендикулярних площин проекцій.
Взаємозамінність - здатність однойменних і однотипних деталей займати своє місце у виробі при його складанні або під час ремонту без їх додаткової обробки, припасування чи регулювання.
Г
Геометрична побудова - сукупність графічних дій, спрямованих на утворення елемента контура зображення на кресленні.
Геометричне тіло - замкнута частина простору, обмежена плоскими або іншими поверхнями чи їх поєднанням.
Геометрія - розділ математики, що вивчає просторові відношення і форми реального світу.
Геометрія нарисна - наука, що пояснює і обгрунтовує способи побудови зображень просторових форм на площині і розв'язування на ній просторових задач.
Готовальня - набір креслярських інструментів, зібраних у спеціальному футлярі.
Грань многогранника - плоский многокутник, що є частиною поверхні многогранника і обмежений його ребрами.
Графік - графічне зображення кількісної залежності якого-небудь явища чи процесу.
Графіка - вид образотворчого мистецтва, основним зображувальним засобом якого є рисунок, виконаний на папері олівцем штрихами і лініями без застосування фарб.
Графічний - накреслений, поданий у вигляді креслення чи рисунка.
Д
Декартова система координат - прямокутна система координат, призначена для визначення положення точки на площині (система двох координат) або у просторі (система трьох координат), у якій масштаби по всіх осях однакові.
Деталювання - процес розробки і виконання креслень деталей за кресленням складальної одиниці.
Деталь - виріб, виготовлений з однорідного за найменуванням і маркою матеріалу без застосування складальних операцій.
Диметрія - аксонометрична проекція з коефіцієнтами спотворення, однаковими по двох осях.
Діагональ - відрізок прямої, що сполучає дві несуміжні вершини многокутника.
Діаметр - найбільша з відстаней між двома точками кола. Вимірюється відрізком прямої, який з'єднує ці точки і проходить через центр кола.
Дотична - пряма, що має із замкненою кривою лише одну спільну точку.
Дотична до кола - пряма, що проходить через точку кола перпендикулярно до радіуса, проведеного в цю точку.
Дюйм - одиниця довжини в англійській і американській системах мір. Один дюйм дорівнює 25, 4 мм.
Е
Елемент деталі - частина деталі певної форми та конструкції, призначена для виконання певної функції. До найпоширеніших елементів деталей належать фаски, канавки, проточки, пази, буртики, плоскі грані, рифлення тощо.
Еліпс - плоска замкнута крива у вигляді овала.
Ескіз - графічний документ тимчасового користування, виконаний від руки без використання креслярських інструментів, в окомірному масштабі із збереженням приблизної пропорційності елементів зображуваного предмета і дотриманням правил виконання і оформлення креслень.
З
Зазор - додатна різниця між двома спряженими поверхнями деталей, що забезпечує можливість їх відносного переміщення у з'єднанні.
Заокруглення - плавний перехід по дузі кола від одного елемента контура зображення до іншого.
З'єднання деталей - декілька деталей, скріплених між собою певним способом з метою утворення деякої частини виробу.
З'єднання нерознімне - з'єднання деталей, що не передбачає можливості їх розбирання, тобто їх не можна розібрати без пошкодження або руйнування самих деталей чи елементів, що їх скріплюють.
З'єднання рознімне - з'єднання деталей, повторне складання і розбирання яких можливе без пошкодження чи руйнування самих деталей і елементів, що їх скріплюють.
Зображення - графічне відображення форми предмета у визначеному масштабі, виконане встановленим способом проеціюваня і призначене для визначення потрібних геометричних властивостей предмета.
Зображення головне - зображення предмета, утворене на фронтальній площині проекцій.
Зображення наочне - зображення, призначене давати цілісне просторове уявлення про об'ємний предмет.
І
Ізометрія - аксонометрична проекція з коефіцієнтами спотворення, однаковими по всіх трьох осях.
К
Квадрат - прямокутник, у якого всі сторони однакові.
Коефіцієнт спотворення - відношення довжини проекції відрізка до справжньої довжини цього відрізка.
Кола концентричні - кола різних радіусів, що проведені з одного центра.
Коло - плоска замкнута крива, всі точки якої однаково віддалені від її центра.
Компоновка креслення - раціональне розміщення зображень на полі креслення для якнайповнішого і рівномірного використання його площі.
Компонувати - утворювати з окремих частин доцільне поєднання.
Конструкція - побудова, взаємне розміщення частин виробу, його склад.
Конструювання - створення конструкції виробу відповідно до проекту або розрахунків.
Контур - обрис якого-небудь предмета, лінія, яка окреслює форму.
Контур зображення - сукупність геометричних елементів, що окреслюють певне зображення на кресленні.
Конус круговий - геометричне тіло, обмежене замкнутою конічною поверхнею і круглою основою, яка перетинає всі її твірні.
Конусність - відношення діаметра кола основи прямого конуса до його висоти, а для зрізаного конуса - відношення різниці діаметрів кіл основ до висоти (відстані між центрами цих основ).
Конфігурація - зовнішній вигляд, обрис, а також взаємне розміщення яких-небудь предметів або їх частин.
Координата - число, яким визначають положення точки на прямій, площині, у просторі.
Копія - точне відтворення якого-небудь документа чи зображення (графічного, текстового тощо).
Косинець - креслярський інструмент у вигляді плоского прямокутного трикутника для проведення ліній і побудови кутів на кресленні.
Креслення - технічний документ, що містить графічні зображення та символи і призначений для точного відображення суттєвих просторових ознак об'єкта (зовнішнього вигляду, будови, розмірів тощо).
Креслення деталі - графічний документ, що містить зображення деталі і всі інші дані, необхідні для її виготовлення і контролю.
Креслення складальне - графічний документ, що містить зображення складальної одиниці та інші дані, потрібні для її складання (виготовлення) і контролю.
Креслярське приладдя - інструменти і пристрої для виконання креслярсько-графічних робіт.
Круг - частина площини, яка обмежена колом і містить його центр.
Куб - правильний многогранник, поверхню якого утворюють шість квадратів.
Кут двогранний - фігура, утворення двома півплощинами (гранями), які виходять із спільної прямої (ребра).
Кут плоский - фігура, утвореня двома променями (сторонами), що виходять з однієї точки (вершини).
Л
Лекало - креслярський інструмент у вигляді фігурної лінійки для проведення або перевірки на кресленнях кривих ліній.
Лінії побудови - лінії, якими попередньо виконують графічні побудови зображень на кресленнях.
Лінійка - креслярський інструмент, за допомогою якого проводять лінії на площині і виконують лінійні вимірювання.
Лінія - множина всіх послідовних положень точки, що рухається. За визначенням Евкліда, "лінія - це довжина без ширини".
Лінія крива - лінія, що утворюється, коли рухома точка весь час змінює напрям руху.
Лінія ламана - лінія, утворена різнонаправленими відрізками прямої, які не перетинаються між собою.
Лінія лекальна - лінія змінної кривизни, яку проводять за допомогою лекала.
Лінія плоска - лінія, у якої всі точки належать одній площині.
Лінія проекційного зв'язку - лінія, що сполучає проекції точки на виглядах креслення.
Лінія пряма - лінія, що утворюється, коли рухома точка має незмінний прямолінійний напрям руху.
М
Макет - об'ємний засіб навчання, який відображає тільки зовнішній вигляд натуральних об'єктів, не пояснюючи їх внутрішнього змісту.
Масштаб - відношення розмірів на кресленні до дійсних розмірів зображеного на ньому предмета.
Многогранник - геометричне тіло, з усіх боків обмежене плоскими многокутниками - гранями.
Многокутник - фігура, обмежена плоскою замкнутою ламаною лінією.
Н
Нанесення розмірів - проведення виносних і розмірних ліній і постановка розмірних чисел відповідно до існуючих вимог і правил.
Наочність - особливість графічного зображення, що дає можливість полегшувати уявлення про зображений предмет.
О
Об'єкт - фрагмент реальності, на яку спрямована активність пов'язаного з нею суб'єкта.
Обрис поверхні - зовнішній контур поверхні на її проекції.
Овал - опукла геометрична фігура, обмежена попарно спряженими дугами кіл, центри яких знаходяться всередині фігури.
Олівець - графітовий стержень у спеціальній оправі для проведення ліній і нанесення написів на папері.
Ордината - координата точки по осі у в декартовій системі координат, що визначає її положення на площині або у просторі.
Оригінал - справжній документ (текстовий, графічний), призначений для відтворення у копіях.
Основний напис (кутовий штамп) - таблиця встановленої форми, розміщена у правому нижньому куті поля креслення, до якої заносять відомості про осіб, що мають відношення до виконання креслення, назву зображеного на креслені виробу та деякі інші дані, необхідні для кращого розуміння креслення.
П
Папір креслярський - папір, призначений для виконання креслярських робіт.
Паралелепіпед - призма, основою якої є паралелограм (зокрема квадрат, ромб, прямокутник).
Паралелепіпед прямокутний - паралелепіпед, у якого бічні ребра перпендикулярні до площини основи.
Паралелограм - чотирикутник, у якого протилежні сторони паралельні.
Паралельні прямі - прямі, що лежать в одній площині і не перетинаються (тобто не мають спільних точок).
Переріз - зображення фігури, утвореної уявним перерізуванням предмета січною площиною. На перерізі показують тільки те, що знаходиться в січній площині.
Периметр - довжина замкнутого контура, наприклад, сума всіх сторін многокутника.
Перпендикулярні прямі - прямі, що перетинаються під прямим кутом.
Перспектива - система зображення предметів на площині способом центрального проеціювання.
Піраміда - многогранник, одна грань якого (основа) є многокутник, а всі інші грані (бічні) - трикутники із спільною вершиною. За кількістю кутів основи розрізняють піраміди трикутні, чотирикутні і т. ін.
Піраміда зрізана - частина піраміди, обмежена основою, частинами бічних граней і перерізом піраміди площиною, паралельною основі.
Планіметрія - розділ елементарної геометрії, в якому вивчаються властивості фігур, що лежать у площині.
Плоский предмет - предмет, що має незначну товщину (висоту), яка в багато разів менша за його довжину і ширину.
Площа - одна з кількісних характеристик плоских геометричних фігур і поверхонь. Площа будь-якої плоскої фігури визначається як частина площини, обмежена плоскою замкнутою лінією.
Площина - найпростіша поверхня, положення якої в просторі визначається трьома точками, що не лежать на одній прямій.
Площина проекцій - площина, на якій одержують проекцію.
Площина січна - уявна площина, якою умовно розрізають предмет у тому місці, де необхідно виявити його форму.
Поверхня - множина всіх послідовних положень лінії, що рухається. У більш загальному випадку поверхню можна розглядати як спільну частину двох суміжних частин простору або ще як межу геометричного тіла. За визначенням Евкліда, "поверхнею є те, що має тільки довжину і ширину".
Поле креслення - місце всередині рамки креслення.
Призма - многогранник, дві грані якого (основи) є рівними многокутниками з відповідно паралельними сторонами, а всі інші грані (бічні) - паралелограмами. За кількістю бічних граней призми поділяються на тригранні, чотиригранні тощо.
Призма пряма - призма, у якої бічні грані перпендикулярні до основи.
Проекція - зображення просторової форми, яке дістали проеціюванням її на будь-яку поверхню.
Проекція аксонометрична - наочне зображення, утворене на основі паралельного проеціювання предмета разом з обраною системою координат на яку-небудь площину.
Проекція прямокутна - проекція об'ємного предмета на площині, утворена прямокутним проеціюванням.
Проеціювання - процес утворення зображення просторової форми на будь-якій поверхні за допомогою світлових чи уявних зорових (проеціюючих) променів.
Проеціювання центральне - спосіб проеціювання, при якому всі проеціюючі промені виходять з однієї точки - центра проеціювання.
Проеціювання паралельне - спосіб проеціювання, при якому всі проеціюючі промені паралельні між собою і одночасно паралельні певному напряму проеціювання.
Проеціювання прямокутне - вид паралельного проеціювання, при якому напрям проеціювання перпендикулярний до площини проекцій.
Промінь - частина прямої, обмежена з одного боку точкою (напівпряма).
Промінь проеціюючий - уявний промінь, проведений через об'єкт проеціювання у напрямі площини проекцій до зустрічі з нею.
Прямокутник - паралелограм, у якого всі кути прямі.
П'ятикутник - плоска фігура, обмежена замкнутою ламаною лінією з п'яти відрізків прямої.
Р
Рамка креслення -розміщений на певній відстані від країв аркуша прямокутник, який обмежує місце виконання креслення.
Рейсшина - спеціальна креслярська лінійка для виконання геометричних побудов, яка забезпечує високу точність проведення паралельних ліній.
Рисунок технічний - наочне (аксонометричне) зображення предмета, виконане від руки, з додержанням його пропорцій в розмірах на око.
Різьба - утворені на зовнішній чи внутрішній поверхні деталі однакові за формою і розмірами гвинтові виступи і канавки.
Розгортка многогранника - сукупність многокутників, що утворюють його грані, суміщених із однією площиною.
Розгортка поверхні - плоска фігура, що утворюється, коли поверхню тіла розрізати вздовж якоїсь лінії і сумістити з площиною.
Розмір - кількісний вираз лінійної або кутової величини.
Розміри на кресленні - числові дані в певній системі одиниць, що характеризують лінійні та кутові величини зображеного виробу і його елементів і не залежать від масштабу й точності виконаня креслення.
Розмітка - нанесення на заготовку плоскої деталі контурів її зображення, осьових, центрових та інших ліній і знаків.
Розрив - умовний спосіб скорочення на кресленнях зображень довгих виробів.
Розріз - зображення предмета, уявно розрізаного січною площиною, на якому зображують те, що знаходиться в січній площині і поза нею.
Ромб - паралелограм, у якого всі сторони однакові.
С
Сегмент - плоска фігура, обмежена дугою кривої та хордою, що стягує її кінці.
Сегмент круговий - частина круга, обмежена дугою його кола і хордою, що стягує цю дугу.
Сектор - частина плоскої фігури, обмежена двома напівпрямими, що виходять із внутрішньої точки фігури, і дугою контура.
Сектор круговий - частина круга, обмежена двома його радіусами і дугою кола цього круга.
Символ - умовне позначення будь-якого предмета, величини або явища.
Симетрія - властивість геометричних фігур, яка полягає у чіткій відповідності розміщення їх парних частин відносно деякої (центральної) середньої лінії.
Складальна одиниця - виріб, складові частини якого підлягають з'єднанню між собою за допомогою складальних операцій.
Складальне креслення - графічний документ, який містить зображення складальної одиниці та інші дані, потрібні для складання і контролю.
Специфікація - технічний документ у вигляді таблиці, в якому наводиться перелік частин складальної одиниці.
Спряження ліній - плавний перехід між двома лініями у вигляді дуги кола.
Стандарт - нормативно-технічний документ, який встановлює єдині обов'язкові вимоги до чогось.
Стереометрія - розділ елементарної геометрії, в якому вивчаються властивості просторових фігур.
Стрілка - гостре закінчення розмірної чи вказівної лінії на кресленні.
Сфера - поверхня, всі точки якої рівновідалені від однієї точки - центра сфери.
Схема технічна - графічний документ, на якому показано у вигляді умовних зображень і позначень складові частини виробу і зв'язки між ними.
Т
Твірна - лінія, яка, переміщуючись у просторі, утворює поверхню.
Технічний рисунок - наочне (аксонометричне) зображення предметів, побудоване від руки, без застосування креслярських інструментів, в окомірному масштабі.
Топографія - прикладний розділ геодезії, що вивчає методи зйомки місцевості з метою зображення її на плані.
